Науково-методична лабораторія суспільствознавчих дисциплін Кіровоградського ОІППО

Шановні вчителі історії та суспільствознавчих дисциплін! Для здійснення ефективного методичного супроводу курсів підвищення кваліфікації просимо дати відповіді на запитання. Примітка. Анкету заповнюють учителі історії, які проходитимуть курси підвищення кваліфікації у період з 30 жовтня по 10 листопада 2017 року. У ході курсів відбудеться конференція з обміну досвідом роботи. Просимо завчасно підготувати матеріали для виступів та матеріали випускних творчих робіт

Заїзд, поселення та реєстрація слухачів курсів 30 жовтня 2017 року з 8.00 до 10.20 каб. 306 (ІІІ поверх). Початок І пари 30 жовтня о 10.30.

У разі виникнення питань стосовно організаційного та методичного забезпечення курсів залишайте свої повідомлення за адресою e-mail: nata_klio@ukr.net

он -лайн опитування, методичні рекомендації до виконання випускних творчих робіт розміщено на головній сторінці сайту КЗ "КОІППО імені Василя Сухомлинського"

Українська революція 1917-1921 років (проект Українського інституту національної пам'яті) читати далі:
Для здобувачів освіти курсів підвищення кваліфікації вчителів історії проведено лекцію "Вплив Реформації на формування європейської ідентичності"

Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації

Обласний науково-практичний семінар учителів історії та суспільствознавчих дисциплін "Толерантність у багатокультурному суспільстві в умовах світової політичної кризи"

Невідомий Майдан. Революція Гідності в іcторіях очевидців

Обласний постійно діючий науково-практичний семінар учителів історії, які мають стаж роботи за фахом до 7 років з проблеми «Сучасний урок історії: компетентнісний аспект

Як відбуватиметьсу ДПА у 2017 році

До 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського Детальніше за посиланням wym-1475147420466

Нині, коли світове співтовариство визнало якість освіти головними пріоритетами розвитку суспільства у ХХІ столітті, особливої актуальності набуває рівень якості історичної та суспільствознавчої освіти. Безперечно, складні процеси реформування вимагають суттєвих змін ролі освітян в освітньому середовищі, їх компетентності та особистісних якостей.

Саме вчителі історії покликані виконати особливу місію: допомогти молоді стати компетентними, активними, відповідальними громадянами. Вони сьогодні працюють над основними завданнями освітньої галузі «Суспільствознавство»: формують в учнів історичні, правові, філософські знання як основи їхніх світоглядних позицій, та позитивні мотиви активної участі в суспільному житті, соціальний оптимізм, здатність здійснювати самостійний вибір та приймати відповідальні рішення, розвиток історичного мислення, ознайомлення із загальнолюдськими і національними духовними цінностями, досягненнями культури, ідеалами гуманізму, демократії, громадянського суспільства, виховують в учнів особистісні риси громадянина України, любов до свого краю, народу, відповідальності за його і своє майбутнє, відкритість до сприйняття різноманітних культур світу.
Школа сьогодні має чимало вчителів історії нового покоління інтелектуальних, духовних особистостей, які здатні забезпечити реалізацію концептуально нових підходів до викладання історії, основ правознавства, основ філософії, етики.
Самоосвітня, курсова, семінарська підготовка, участь у конференціях, творчих групах, семінарах, тренінгах, майстер-класах, конкурсах дають змогу активізувати діяльність щодо підвищення ролі вчителя в освітньо-виховному процесі.
Так, одним із перших в освітніх закладах області розпочав застосування інформаційних технологій на уроках історії Бак Ю.А., директор Троянської ЗШ І-ІІІ ступенів. В його творчій лабораторії застосування інформаційних технологій у викладанні предметів суспільно-гуманітарного циклу, він формує в учнів навички грамотного використання ресурсів Інтернету у навчально-виховному процесі, здійснює міжпредметні зв’язки історії та інформатики. Підготовлена ним програма факультативного курсу ВЕБ – історія для 9 класу є справжньою методичною знахідкою, яка отримала високу оцінку під час презентації на курсах підвищення кваліфікації вчителів вищої кваліфікаційної категорії.
Вчителі Алєйніков І.А.(«НВК ЗШ № 34 – ліцей «Сучасник» м.Кіровограда), Пінчук В.Д. (НВК «ЗШ І-ІІІ ступенів № 25, природничо-математичний ліцей м.Кіровограда), Митрофаненко Ю.С. (Первозванівська ЗШ І-ІІІ ступенів Кіровоградського району), Алєксандрова С.В., Алішкевич Н.В. (ЗШ № 22 м.Кіровограда) усвідомлюють, що значна частина сучасних старшокласників широко користується Інтернетом, обізнана з комп’ютерними технологіями. Тому одним із методів підвищення активізації мислення та підвищення мотивації учнів обрали використання сучасних інформаційних технологій.
Створюючи мультимедійний продукт, вчителі залучають до активної співпраці учнів, які стають співавторами нового багатовимірного дидактичного інструментарію. Навчальну діяльність перетворюють на дослідницьку з врахуванням їхніх інтересів та життєвого досвіду, а знання набуті в процесі такої діяльності – на компетентність.
У викладанні історії та основ правознавства мультимедійні засоби дають змогу не лише поповнити брак сучасних наочних посібників, а й оперативно вносити зміни до змісту курсів. Анімація, звук, контрастність підтримують стійку мимовільну увагу, задіюють різні види пам’яті, емоційно забарвлюють складний для сприйняття матеріал.
Склалась певна система роботи з обдарованими учнями, зокрема це участь та успіхи у Всеукраїнських конкурсах та олімпіадах. Так, школярі нашої області є активними учасниками щорічного Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості, присвяченого Шевченківським дням у номінації «Історія України та державотворення». Вихованці Бирзула В.Л. (Златопільська гімназія м.Новомиргорода), Войцеховської Л.П. (Попельнастівська ЗШ І-ІІІ ступенів Олександрійського району), Ламанової С.П. (Гурівська ЗШ І-ІІІ ступенів Долинського району), Бібік Н.С., Різанова М.С. (НВК «Бобринецька гімназія № 1) стали переможцями обласного етапу конкурсу, а переможцем Всеукраїнського етапу конкурсу стала робота учениці Гурівської ЗШ І-ІІІ ступенів Долинського району (керівник – Ламанова С.П.).
Напружена праця юних істориків та юних правознавців над опануванням історичних та юридичних наук завершилась успіхом, призерами ІV етапу Всеукраїнської олімпіади юних істориків стала учениця Гузової Т.Г. (Новгородівський НВК, 11 клас, ІІІ місце), серед юних правознавців призером став учень Філіп І.В. (ЛІТ м.Олександрії, 10 клас, ІІ місце).
Кардинальні якісні зміни в стосунках учителів та учнів, громадськості й школи, держави й суспільства внесло зовнішнє незалежне оцінювання, яке є нагальною проблемою сучасної освіти.
Справжнім випробуванням було незалежне зовнішнє оцінювання навчальних досягнень учнів з історії України, всесвітньої історії та основ правознавства, результати якого свідчать, що чимало учнів не впорались з тестовими завданнями, зокрема, не змогли визначити перебіг подій та кордони територій на контурній карті, не змогли вказати перелік ключових термінів і понять, вказати правильне твердження з переліку, встановити відповідність між поняттями та їхнім основним змістом, між назвами періодів.
В умовах обов’язкового впровадження системи незалежного зовнішнього оцінювання навчальних досягнень учнів з історії України слід звернути належну увагу на відпрацювання у школярів навичок виконання тестових завдань, широко практикувати тестування як навчальний прийом та одну із форм перевірки знань, умінь, навичок, а також при здійсненні поточного, тематичного та підсумкового контролю; навчати учнів працювати з бланками відповідей, проводити спеціальні тренування, щоб відпрацювати вміння правильно заповнювати бланки відповідей.
Підготовку школярів до виконання тестових завдань з історії України здійснювати за моделями, пропонованими Українським центром оцінювання якості освіти. Особливу увагу звернути на розроблені дидактами, методистами алгоритми роботи з різними групами джерел.
В сучасних умовах, коли йде процес розширення інформації і з’являються різні погляди в оцінці минулого, у викладанні історії виникають деякі проблеми. Величезний обсяг матеріалу, переобтяження дітей інформацією, незрозумілість історичних концепцій - все це призводить до того, що учні втрачають інтерес до вивчення історії. Як зробити так, щоб повернути у них інтерес до навчання? Не секрет, що інтерес посилюється, коли вони самі безпосередньо беруть участь у здобутті інформації з різних джерел, але дітей слід навчити отримувати історичну інформацію з різних джерел, визначати правдивість цієї інформації, критично ставитися до різних історичних концепцій чи точок зору з проблеми, вчитися формувати власні погляди.
В умовах реформування загальної середньої освіти на історію та інші суспільствознавчі дисципліни покладаються важливі завдання, пов’язані з соціальною адаптацією особистості, підготовкою до активного громадського життя та виховання, з одного боку, й усвідомленням загальнолюдських цінних орієнтацій, з іншого. Особливої уваги потребує формування історичної свідомості, що дає змогу критично осмислювати минуле й сучасне та прогнозувати майбутнє.
Урок історії – один з не багатьох, котрий дає можливість працювати з різними джерелами інформації, при цьому розвивати усне мовлення, мислити вголос, аналізувати отриману інформацію, робити висновки, піддавати критиці теорії, висловлювати свої думки, оперувати здобутими знаннями, набувати життєвого досвіду, враховувати помилки інших. Завдання вчителя історії – навчити учнів мислити, узагальнювати, оцінювати та аналізувати, спираючись на свідчення з минулого, а також застосовувати свої знання на практиці.
Ще не так давно в нашій країні основними завданням вчителя історії було розповідати учням про події минулого, і ця розповідь являла собою загальноприйняту наукову державну версію. Але в останні роки в нашій історичній освіті сталися величезні зміни в бік її демократизації, що спонукає вчителів історії викладати свій предмет по-іншому, в набагато ширшому контексті. Відомий німецький педагог А.Дістервег сказав: «Поганий учитель пропонує істину, гарний учитель вчить її знаходити». Ці слова повинні стати кредо кожного вчителя в такій нелегкій праці.
І, звичайно ж, навчання не буде мати бажаної мети без широкого впровадження інноваційних форм і методів роботи, суть яких зводиться до такого висновку: виступ вчителя перед класом слід замінити більш активним залученням учнів до процесу навчання. Вони повинні вчитися більше працювати самостійно, використовуючи при цьому різноманітні джерела інформації. Від того, які історичні джерела будуть використані на уроці й наскільки ефективно буде організована робота з ними, залежить успішне засвоєння знань учнями.
Крім того, використання джерел інформації дає можливість виробити такий спосіб вивчення і викладання історії, який поєднував би традиційне навчання, що включає загальноприйняті методи і технології передачі знань про минуле, з новими, більш сучасними підходами до викладання історії.
В діяльності РМО вчителів історії, основ правознавства, основ філософії, етики повинні зайняти гідне місце такі проблеми:
«Сучасний урок історії, основ правознавства, основ філософії, етики», «Розподіл навчального часу на уроках історії, як дидактична проблема», «Методика розвитку критичного мислення», «Актуальні проблеми інтеграції історичної освіти і науки», «Формування предметних компетенцій на уроках історії, основ правознавства, основ філософії, етики».
Цьому слугуватимуть сучасні публікації методистів, дидактів на сторінках фахового видання:
1. Григорій Фрейман. Ціннісна складова компетентності як основа реалізації змісту суспільствознавчої освіти (на прикладі навчання історії в старших класах). //Історія в школах України. – 2007. - № 8.
2. Сергій Терно. Критичне мислення: чергова мода чи нагальна потреба? //Історія в школах України. – 2007. - № 4.
3. Сергій Терно. Методика розвитку критичного мислення: досвід експериментального дослідження. // Історія в школах України. – 2007. - № 9-10.
4. Віталій Власов. Яким має бути сучасний урок історії. //Історія в школах України. – 2008. - № 1.
5 Григорій Фрейман. Концептуальні основи формування життєвих компетентностей на уроках історії. // Історія в школах України. – 2008. - № 3.
6. Володимир Сотниченко. Підходи до визначення навчальних елементів у системі історичної та суспільствознавчої освіти. // Історія в школах України. // Історія в школах України. – 2008. - № 3.
7. Олена Пометун. Компетентнісний підхід у сучасній історичній освіті. // Історія в школах України. – 2007. - № 6.
8. Олександр Удод. Про актуальні проблеми інтеграції історичної науки та освіти. // Історія в школах України. – 2007. - № 7.
9. Віктор Мисан. Розподіл навчального часу на уроках історії, як дидактична проблема. // Історія в школах України. – 2007.- № 7.

10 Станіслав Кульчицький . Сучасна історія України: що треба знати одинадцятикласникам про події останнього року в Україні //Історія і суспільствознавство в школах України : теорія та методика навчання. - 2015. - № 1-2

11. Костянтин Баханов. Теоретичні засади шкільного курсу історії України //Історія і суспільствознавство в школах України : теорія та методика навчання. - 2015. - № 1-2

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Листопад 2017 Наступна
ПВСЧПСН
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930